Пам’ятаю знайомого котрий зробив мені комплімент за патріотичну спідницю. Просто обліпиха (sea buckthorn) на узбережжі - ягоди відтінку жовтого на полотні відтінку синього. Навіть не ті відтінки. І все б нічого, якби не іронія: "патріотична" спідниця зроблена хоч і в Банґладеші (я серйозно), проте для російської марки, і куплена, само собою ще 2 роки тому.
І от, припустимо, закінчиться війна. Скільки повинно пройти часу від останнього пострілу до першого рукостискання?
Чи буде час, коли ми будемо прискіпливо вивчати країну походження товару тільки щоб купити оригінальний продукт, а не щоб не купувати нічого з країни-окупанта. Чи настане момент, коли поїздка "туди" сприйматиметься просто як ще одна подорож? Коли відбудують"Донбас-Арену" і новий аеропорт? Може звучить дико, але місту-мільйоннику потрібен аеропорт.
Коли новини приноситимуть звичну нудьгу, а не постійне хвилювання за близьких? Коли всі розмови перестануть магічним чином доходити до політики і останніх повідомлень?
...Виростуть квіти на могилах. Виростуть діти без батьків...
Як би не цінували Гайдеґґера, а про участь НСДАП важко забути.
Ліна Сват
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.